Йшов автобус на Петрівку
Й підібрав вродливу дівку.
Відпила води"Куяльник";-
Тут з'явився залицяльник.
Ох,і натерпілася доволі...
Зирк:лежить цигарка долі
(У когось випала із пачки;
"Ну,тепер рішу задачку").
Тишком-нишком її дістала
І непомітно в ніс запхала.
Небагато(тільки щепку);-
Ефект зразу дало крепко:
Тричі чхнула майже зразу
Та мовила страшну фразу:
-Привезла щось із Китаю-
Смаку тепер не відчуваю.
Залицяльник миттю зник
("Це-КРУТО!Супершик!").
Знов воду відпила охоче
Й на салон вирячила очі.
"Диво!Нікого(!)не видать
(Воду теж пішли хлібать),
А шофер(що за невдача)
Не їде чомусь,а...плаче"?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2021
автор: Літератор