Повз розсипаний пісочок,
Йде синочок у садочок.
Дитсадочок відчиняють,
Вихователі чекають.
Хвилювання ніде діти
Перший крок ступають діти.
У садочку сльози й гам,
Плачуть дітки тут і там.
Наш синочок вже ридає,
Маму, тата не пускає.
Як же страшно одному,
Крок ступати в новизну.
Вихователь обнімає,
Сльози тихо витирає.
В руку іграшку вкладає,
Щось йому розповідає.
Буде трішки важкувато,
Буде друзів тут багато.
Світ відкриється тут новий,
Загадковий і казковий.
Будуть свята і пісні,
Ще не вивчені вірші.
Будуть ігри розвивати,
Будуть діти підростати.
Вперше зошит відкривати,
Ручку правильно тримати.
По весельці мандрувати,
Вчитись в перше рахувати.
А як роки пролетять,
Будуть знову всі ридать.
З вихователем прощатись
І до школи готуватись.
Надія Гуржій
29,08,2020р, 18,08,2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2021
автор: Надія Гуржій(Свинар)