О Иисусе Христе


Многим  людям  это  Имя  ни  о  чём  не  говорит.
Окровавленный  Мессия,  кровь  стекает  из  ланит!?
Ты  ли  это,  Ты  ли  это  -  мой  Спаситель  и  мой  Царь?
Бог  ответил  взглядом  в  сердце.  Как  ягнёнок  Он  молчал.


Взгляд  Христа  святой  и  чистый,  взгляд  Христа  прямой  и  прост,  -
В  моём  сердце  поселился,  навсегда  он  в  сердце  врос.
Поняла  -  Он  мой  Спаситель,  мой  Спаситель  и  мой  Бог!
Из  греховной  бездны  в  небо  только  Он  (!)  -  есть  дверь  и  мост.


С  этих  пор  ценю  то  Имя  я  превыше  всех  имён,
Как  чудесный  гимн  несётся  Имя  Божье:  Он  -  Любовь.
Пригвожденный  был  гвоздями,  не  из  золота  в  венце...
В  багрянице,  а  колючки  след  лишили  на  лице.


Боже  мой,  Ты  это,  знаю!  Боже  мой,  да,  это  -  Ты!
За  мои  грехи  стекали  по  кресте  струи  крови.
В  каплях  тех  моё  прощенье,  в  каплях  тех  моя  судьба!
Как  я  счастлива,  мой  Боже,  не  сошёл  Ты  со  креста!


До  конца  стерпел  мученья,  Ты  с  прощеньем  умирал,
Для  врагов  своих  распятый  Ты  прощенье  умолял.
"О  прости,  прости  им,  Отче,  ведь  не  знают  что  творят",  -
Милый  друг,  не  за  тебя  ли,  те  слова  й  сейчас  звучат?..


3.Він  погорджений  був,  Його  люди  покинули,  страдник,  знайомий  з  хворобами,  і  від  Якого  обличчя  ховали,  погорджений,  і  ми  не  цінували  Його...  
4.Направду  ж  Він  немочі  наші  узяв  і  наші  болі  поніс,  а  ми  уважали  Його  за  пораненого,  ніби  Бог  Його  вдарив  поразами  й  мучив...
5.А  Він  був  ранений  за  наші  гріхи,  за  наші  провини  Він  мучений  був,  кара  на  Ньому  була  за  наш  мир,  Його  ж  ранами  нас  уздоровлено!  6.Усі  ми  блудили,  немов  ті  овечки,  розпорошились  кожен  на  власну  дорогу,  і  на  Нього  Господь  поклав  гріх  усіх  нас!  
7.Він  гноблений  був  та  понижуваний,  але  уст  Своїх  не  відкривав.  Як  ягня  був  проваджений  Він  на  заколення,  й  як  овечка  перед  стрижіями  своїми  мовчить,  так  і  Він  не  відкривав  Своїх  уст…
8.Від  утиску  й  суду  Він  забраний  був,  і  хто  збагне  Його  рід?  Бо  з  краю  живих  Він  відірваний  був,  за  провини  Мого  народу  на  смерть  Його  дано…  (Біблія,  Іс.53:3-8)


https://youtu.be/S9qe2NC3MDY

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923624
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 29.08.2021
автор: Лілія Мандзюк