Воду шукаємо – чисту,
свіже повітря від втоми,
зорі у небі намистом,
щастя і спокою в домі.
Вітер повіяв зі звалищ,
тхне то свинцем, то карбідом…
Посеред вичахлих згарищ
смерть підпрацьовує гідом.
Діти вмирають від раку,
норма сьогодні – лейкози,
чи летаргія від маку –
пошуки свіжої дози.
Тим, що прийшли до кормила*
небо здається рожеве…
Господи, грішних нас милуй,
дай пережити це мрево!
26.03.21р.
*Кормило – влада.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2021
автор: Микола Соболь