На глибинах тиха радість,
На глибинах вічна ніжність.
Де блукала? Чом так сталось?
Билась хвилями об вічність.
Настої пила полинні
З келиха щедрот безодні.
Необачна, п’яна, дивна…
Вчора ще було. Сьогодні ж
Граю з сонцем, граю з вітром.
То зросту під саме небо,
То струмком дзвінким, привітним
Роздратую старість вербам.
На моїх глибинах тиша,
Ніжність ранку, води талі.
Щастя скоромовку пише
Кеглем п’ятим у астралі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2021
автор: Пісаренчиха