ЗДАЄТЬСЯ ЦЕ ВОНА

Перемогла  весна…
Здаюся.  Нічим  крити.  
Здається  це  вона…
Боюся  відпустити.
І  нерви,  мов  струна…
І  ніде  правди  діти…
Напевне  це  Вона…
Чомусь  згадав  про  квіти…
Того  ти  сам  не  знав,
Гачок  сидить  глибоко…
Ти  віриш  -  це  Вона
Сильніше  з  кожним  кроком.
Вона  все  рідш  сумна,
Стріляють  оченята…
Ти  певен,  це  Вона
І  марне  вже  тікати.
Не  спиться  допізна
І  знову  щось  римуєш.
Ти  певен,  це  Вона  -
Нема  її  -  сумуєш.
Здається  в  ній  впізнав
Водночас  волю  й  грати…
Без  сумнівів  -  ВОНА!
Без  сумнівів  -  кохати!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2021
автор: Сергій Рівненський.