Як хочеться на мить розправить крила
І в небі синім вільно закружлять.
І землю цю мене, що народила,
Як неньку рідну ніжно обійнять.
Летіти в неосяжній висі неба
І любуватись, як цвітуть сади,
І бачить мир, – і більшого не треба,
Де щастя скрізь і де нема біди.
Хай лине спів моєї України,
Шкільний дзвінок дітей до школи зве.
Хай в мирі квітнуть гори і долини,
На радіть хай людина тут живе.
Хай Бог в думках і справах наших буде,
Правдиво будем жить й творить добро,
Своїх героїв кожен не забуде,
Хай крізь віки тече й співа Дніпро.
Як хочеться на мить розправить крила
І в небі синім вільно закружлять.
І землю цю мене, що народила,
Як неньку рідну ніжно обійнять.
Валерій Дубас
28.08.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2021
автор: Валерій