Буває розривається неземне кохання,
Не варто сприймати, як кінець життя.
Подібна доля до нас зле невблаганна.
Звершиться чорним почуттів вишиття,
Шукати знову потреба ясних кольорів.
Не зарадить втраті від розлуки ниття.
Вперед йдімо всупереч в лице вітрів,
У русі засвітиться нової любові зоря.
В якій жар серця не в один з вечорів.
Кохання палке дасть як дар немовля.
(Терцина)
19 березня 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2021
автор: Володимир Кепич