На кухні живе жура,
я з нею пив чай сьогодні.
Безсоння прийшла пора,
у ночі такі холодні.
До шибок де світло є
нічниця* летить, підглядає.
Їй певно життя моє
здається нечуваним раєм.
У небі ревуть хори,
гуркіт розкотистий грому.
Пам’яте, ну ж бо, – гори!
Не діставайся нікому.
27.03.21р.
Нічниця – нічний метелик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2021
автор: Микола Соболь