Натхненниця

[i]/квадратне  римування./[/i]
Казкова  мла
 Із  неймовірних  плетив  -
В  блакитну  вись,
мов  сходинки-сліди.  
«Ось  ти  й  прийшла,
 Натхненнице  поетів!»  –  
Багрянець-лист
Під  вітром  шарудить.  

[i]Ледь  сіє  дощ…  
Він  осені  товариш.  
Розносить  сум  
Зажурених  скульптур.
 Уламки  доль  
Складали  влітку  в  пари,
 Й  тепер  несуть
 Цю  вахту  непросту…[/i]

 А  Муза  де?  
Відлунням  –  вітер:  «Де  ти?!»  
У  сяйві  барв:
 «Іду  я  –  не  тужи!»  
До  школи  йде  
Осінній  щем  поета  –  
Малий  школяр
 Зі  жмутиком  жоржин.

 [i]І  оживуть  
Всі  сироти-скульптури.  
Заб’ють  з  малим  
Емоції  живі.  
І  на  траву  
Веселий  –  не  понурий  –  
Вальсує  лист:
 -  Натхненнице,  привіт![/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2021
автор: Білоозерянська Чайка