Перший дзвоник продзвенів,
Учнів в школу запросив.
Всі вони такі вродливі
І наряди в них красиві
Ціле літо загоряли
Одне одному шептали
Першачки такі щасливі
В колі дружно гомоніли
Мами раді, фото, сміх
Вчителі, мов тії квочки
Цих курчаток підхопили
І вже й віршиків навчили
Страрші дітки повзросліли
Стали вищі і мужніші
Одяглися так нарядно
Танцювали від душі
Пасували їм й вірші
І костюми і їх рухи
Репетиція у них
Перший звоник, мить і випуск
Фотосесія, моделі
Манік, зачіски, костюми
А ще цілий рік трудитись
І чомусь ще й слід навчитись
Та Сашок за всіх сказав
Вам малеча А, Б, В, ми - на вихід
Вже ідем, вас з собою не візьмем
Ось візьміть від нас мячі
І лупіть їх від душі
Вікна в школі ми вже били
За це двійки й получили
От й навчились танцювать
І вчимось тепер на пять
Хто ж на танці з нас не ходить
Тому звоник й зошити
Хай учаться рахувать і узорами писать
Їм 12 не поставлять
Мріють хай і вчаться, вчаться
Ми і так випусники
Хоч крути, а хоч верти
Нам лиш крок вже до мети
Проведемо вас ми в клас
І забудете ви нас
Час так швидко пролетить
Школа, друзі, ігри, ой і вчителі
Вони ж теж були малі
З святом учнів я вітаю
Всім їм успіхів бажаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2021
автор: oreol