Клавдія Кирилівно,
Моя перша вчителько,
Я за свої успіхи завдячую вам...
Ось сьогодні знову я
В спогади прилинула...
У роки далекії, ті післявоєннії,
Коли ви навчали й помагали нам
Хоч давно минули вже
Весни мої й осені,
Лину я у спогади
Й пам"ять бережу...
Ви були найкращою,
Доброю й умілою...
Теплом переповненні,
Й хоч було нам голодно,
А зимою й холодно...
Ви були готовими
Всім нам помогти,
Не забуть ніколи нам
Тепла й доброти..
Нам бувало радужно,
З Вами зустрічатися,
Вчитись і навчатися,
В ті важкі роки,
Класи переповнені,
Не парти, столи
Старших і молодших, як із братом ми...
Та ви розуміли нас,
Лагідно всміхалися...
І раділи ми...
В класі було затишно,
Хоч бувало й холодно,
Ви допомагали нам,
В світлі теплоти...
Жаль, що вже далеко,-
Ті дитячі роки...
Та ми щирим спогадом,
Згадуємо Вас...
І той важкелезний і голодний час...
Книг не вистачало нам,
Й зошитів, і ручок, й олівців також...
Та ми все учили, і тоді,
Й донині завдячуєм Вам...
Вашою увагою
Й теплими похвалами,
Зошитами й книгами,
Буквами і цифрами,
Ми сонцем світилися,
Й синіми чорнилами,,
Ручками із перами,
Пізнавали світ...
Дяку посилали ми,
Звичайно все Вам...
Клавдіє Кирилівно,
Хоч Вас вже й немає,
Дяку посилаємо і нині ми Вам!
В небеса далекії,
Разом із лелеками,
Прийде час зустрінемось,
Може з Вами й там!..
Клавдіє Кирилівно,
Наша перша вчителько,
Вічна пам"ять Вам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2021
автор: геометрія