Втікає літо за далекий обрій…
На спеку воно ні! Не наріка.
Надбала груш і яблук повні торби,
Бува, танцює з вітром «Гопака».
У зелен-руті ще стоять діброви,
Над ними – парасоллю – голубінь,
Та ранки уже суплять сиві брови
Під воркування* раннє голубів.
Дощами обзивається вже осінь,
Тривожить гуркіт грому сонну вись.
Смакують фруктами в саду останні оси,
А ластівки у вирій подались…
25.08.2021.
* – голоси голубів.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2021
автор: Ганна Верес