Красою вічною ти дивишся на світ,
Хто ще крім тебе має такі очі?
Від твого погляду рве душу у політ,
І хочеться писать вірші посеред ночі.
Про що лиш мова нам не йшла,
Спокійно і про все ми гомоніли двоє.
Прискореним биттям ти в серце увійшла,
Лиш розум все шептав - не твоє...
Хоч не пізнав я дотику твоєй руки,
Й не знаною залишилась обіймів ніжність,
Я погляду твоєму пишу ці рядки,
В красі очей й душі - я стверджую суміжність.
Ковтали каву і минали ми людей,
В маленькім місті так нам не згубитись,
Ні, тут не бракне довжини алей...
Не хочу поглядом твоїм ні з ким ділитьсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2021
автор: Serdyta_Sova