Я сказав: Ти повинна піти!
Ти повинна закрити вікна
Ти повинна датись меті
Ти повинна, Ти повинна!
Я мовчав, Ти сказала мені:
Поміж нас не вогонь, а зневіра
Ти повинен зійти з путі
Ти повинен, Ти повинен!
Ми мовчали, а вікна пусті
Плавно в осінь нас опустили
Серед жовтого листя вини
Ми спустошено Богу молились
Ми повинні щось віднайти
Серед тисяч спроб і помилок
Ми повинні простити собі
Ми повинні, Ми повинні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2021
автор: Андрій Толіч