Це п'янкий декадананс

Це  п'янкий  декадананс  
І  варення  змішали  з  парфумом
Розсипали  піастри  життів
Поміж  зморщок  зірок
Він  годинами  в  серці  мішав  
Любов  із  консервами
І  на  п'яльця  долонь  
розкладав  її  очі  із  пелюсток
Бо  він  декадент  і  не  може  
зліпити  з  бруду  щось  абстрактне  й  знайоме  
Як  обійми  її  у  прийдешніх  життях
А  потім  бив  через  день  посуду,  
що  черепками  мовчання
складалася  з  ніжності  і  ниття

Черевний  пломінь  
мерехтливим  світанком  ночі
діставав  через  край  і  під  ковдрою  
між  павутинням  ніг  
брав  за  живе  мрії  її  дівочі
Лоскотав  коріння  сліпої  віри-журби
Він  її  похмеляв,  розіп'ятий  шершень-погань
І  розтрощена  ница  невинність  
Між  двох  надсердцевих  дюн
втікала  з  сичанням,
геть  потупивши  очі
Може  в  мовчанні  сприймала  той
безтілесний  звук...
Він  її  чарував  променадом
долонь  по  скронях
шабашем  мерехтливих  зітхань  
серед  спечених  губ
Веселкова  глазур  сімейної  долі
І  хай  мати  не  скаже  
бридкий,  безсоромний  "Цур"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2021
автор: Журавель Константин