Давайте будемо дружити.
А, якщо ні, я маю палку!
Мені таких, як ви не жалко.
Великороси – то еліта!
А ти мовчи, хохол смердючий,
ми й не таких в Дніпрі топили…
Ви всі – лайно, росія – сила!
А тут лиш чорнозем родючий
і, звісно, історичні скрепи,
які засвідчить оковита,
чекай-но, вип’ю, бо налито…
Відступник гетьман ваш Мазепа.
Національна в нас ідея:
убити волю до свободи,
примусити усі народи
вклонятись трупу в мавзолеї.
Кров полилася… Ну, то квиті!
Хто ще не хоче тут дружити?
03.04.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2021
автор: Микола Соболь