Для сусіда українська, як собаці блохи.
Ніби і живуть у мирі та кусають трохи.
Вже і радий на Росію «нагострити лижі»,
але ж знає, що в Тагілі, це вам не в Парижі.
До Москви ніхто не пустить (там своїх до біса),
Петербург не любить зайшлих… Все, хана, завіса.
Він ненавидить бандерів, ще й повча дитину:
«Это, сынку, все рассея, нету Украины!»
Ось такий то «брат» північний тільки жре і сере,
штучно виведене кодло у еСеРеСеРі.
Та чи зліпите людину з московита-ката?
Певно ні, бо заважає щелепа ця клята.
04.09.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2021
автор: Микола Соболь