Знову про осінь

З’явились  раптово  хмаринки!
Чорніли  у  сірому  небі.
Щось  діється  з  самого  ранку!
Уважно  прислухатись  треба.

Повітря  змінилось!  Холодне!
Пронизує  кожну  клітинку.
Вдягтись  по-осінньому  згодні,
бо  Вітер  не  знає  зупинки.

Розвіяв  фантазії  літні.
У  лічені  вклався  години.
Закреслив  бажання  амбітні,
до  теплої  склавши  торбини.

Бешкетник!  Бо  поряд  з  ним  Пані.
Продовжує  швидкісні  дії!
Вона  ж  у  вразливому  стані.
Дощами  зволожені  вії.

Бо  мріялась  інша  їй  зустріч.
В  природі  свої  негаразди.
Змінити  вбрання  своє  мусить.
Негода  його  зіпсувала.

Осінні  мотиви  вже  вкотре
полинуть  у  вІрші-присвяти.
А  жовтогарячі  полотна
під  пензлем  оздоблені  златом.

Нечувано  щедра  й  багата.
Писати  про  неї  й  писати…

05.09  –  07.09.2021


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2021
автор: Вікторія Лимар