Стара кімната, занедбані штори,
Мої босоніжки давно теж не нові.
Давно стигне чай на кухні із м'яти,
І платтячко збоку трохи пом'яте.
Занедбані штори, стара кімната,
Що за пісня звучить, не можу згадати;
Сорочка вся біла, обтягує плечі,
А я трохи зомліла у цей теплий вечір.
За один крок від тебе ламаються стіни,
Я втрачаю вже себе, долоні спітніли.
За один крок від тебе мурахи по шкірі,
Лиш один крок до тебе – вуста оніміли.
Стара кімната, занедбані штори,
Суперечку сусіди затіяли знову.
Знову тремтить під дощем старий дах,
Так подобається твій смак на вустах.
Тобі так пасує бути таким –
Сильним і водночасся крихким.
Занедбані штори, стара кімната,
Один крок до тебе лишилось здолати.
P.S.: Вибачте за мою корявеньку гру і якість запису.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2021
автор: Mezu Svitlana