Не гупають «Майстерні». Все, хана.
Поетика поснула і поети.
Чи в Бахусу заплутались тенетах,
чи у Морфея солоденьких снах?
Не знаю.
А, от раніше, кажуть, що було:
слова гриміли гучно, як гармати!
А нині тулять віршики кошлаті…
Мабуть, майстрів ступилося стило.
Буває.
Пегас ірже, благаючи з гори.
У розпачі Парнас, а музи юні –
червононосі, розпустили нюні…
Та моцно прикімарили майстри.
05.09.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924438
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2021
автор: Микола Соболь