На узліссі, під ялицями,
Ліс розсипався грибницями.
Маслюками золотистими,
Й мухоморами плямистими.
Мухомор отой, діти знають,
Навіть мухи в стороні облітають.
Інша справа маслятка-грибочки,
Лісові синочки і дочки.
Наче кульки шоколадні погубилися,
Між травинками землею розкотилися.
Шляпками на сонці блискучими,
А на дотик такими липучими.
Маслючки стирчать, не пройти.
Як таке минуть - обійти.
Я піду до лісу з корзиною,
Поскидаю хвою лозиною.
Он який тут великий гай,
Тільки не лінись, гриб збирай.
Хтось шукає білий гриб, дубовик,
Я маслят полювати звик.
© В. Небайдужий. Вересень 2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2021
автор: Небайдужий