скільки людей, стільки й думок,
осторонь не залишиться навіть чужий води ковток.
вимикати суддівський голос бачиться марним,
почни з себе, якщо хтось різко здасться бездарним.
діставай смолоскип, несхвальне слово схоже на паперовий згин,
склади орігамі та виграй без меча, спаливши тягар, що лежав на плечах.
кожен чорт у діжці ховається як у Солохи,
а лише стиха пролунали віддалені кроки.
врятуйся, подивившись правді у вічі:
ніхто не ідеальний, ніхто не грішний.
можливо втрутилась причинність без близькодії,
а що за посередник переказав би за сусідський паркан надії.
на безсенсовне сперечання ненароком витрачається власна вічність,
щедрий внесок, хоч і публічний.
t.me/listadd
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2021
автор: Anastasiia Plakhotna