Поема
Животворчій Трійці
з любов’ю світлою
присвячується
1
Люди, що ви відаєте,
де є мед, —
Вийдіть півкроку
До мене вперед...
Скоро не любитимуть
власних дітей!
Вас же любили
Ви подивіться:
он той є
он той є
он той є
он та є
і — он те!
Будуть віртуальненькі
і — не зовсім люде
Вони повивітрюються
І чим любити не буде!
Вони розпорошаться —
більше — онлайн нині кволі люди! —
одні з них згорошаться
он ідеш між люди — не буде —
кволі є досі! —
ідеш по горосі!..
і в поросі — всі
вся планета в поросі
в’язне
порох документів хто не заразний!
Всі!
якщо чуєте —
що на глибинах
є в мені мед —
вийдіть до мене!
вийдіть до любові вперед:
це ж до Христа!
Планета під запитанням
коли ми
мед
питимем?
2
Чим вам зайнятись?
А як відрізнятимете —
чим не зайнятись?
Живе — як живим є — те
серце
Благословенне —
життям і любов’ю
займатись...
Як ми займемося небом у мирі?
В Небі — ця глибина серця,
бо щирість!!!
Бог! — і побігли
по землях
нещирі кумири
Бог! — а в вас слово —
у глибині серця
хто би попробував
сяять
й озватись нещиро...
«Вийдімо з миром!» —
хто точно знає
коли
ми виходим не з льодом
а з медом із храму
світ — король без порфири
і так це багато
ми світ одягаємо златом
бо ми — слово щире...
3
Чи ви любові вже не матимете...
А любов є — діти не зможуть
відчувати?
І хто за серце вас
візьме?..
сказать по щирості —
у всіх вже гіркий мед...
А діти — як ніхто —
так люблять щирість!!
А плакатимуть за поріг:
чому я маму не беріг?
й чому я тата не зберіг?
а тато плакатиме
за поріг: це до доріг:
«Чому я сина не любив? —
не виповзу вже за поріг
мушу — тримать відкриті...
щоби якісь серця проникнули
й ввійшли —
щоб не смердів —
смертний моріг...
Чому я дочку не опам’ятав
і — не вберіг!?»
Допустимо буде любов —
а діти те не зможуть відчувати??
А геть у світ тікати!!
А Бог?
А Бог!
А Він поету — подавав,
Бог же — любов...
я щирість — чув
а дуже гіркий у всіх мед
а вийдіть-но до мене
по горосі...
хто як
півкроку —
а вперед...
07.09.2021, пренесення мощів Варфоломея
(Нафанаїла),
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович