Коли ув осінь охололу
вогонь дібров не знає меж,
а небо в колір корвалолу
і ним повітря пахне теж,
ховатися десь марно, всує,
орієнтир беру Ковша*
і відчуваю, як римує
красу цю неземну душа.
08.09.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2021
автор: Микола Соболь