Знов відсікаєм голову Предтечі
Мечем наруги й богохульства злом…
У храмах чиним неугодні Богу речі,
Хрестителя й Христа проливши кров…
В наш час, на жаль, є також «Соломії»,
У танці Іроду котрі бажають угодить,
Пророка топчуть нашого, мов Змія,
Щоб у корону власну голову всадить…
Навіть не слухавши порад Іродіади,
Спішать Хрестителя Івана погубить,
Отримавши ту довгождану Тацю Зради,
Уже й самі себе не здатні полюбить…
То ж «Соломії», що безумно танцювали,
Позбавивши чеснот Пророка й голови,
Чи втішились, коли той «дар» дістали,
Втопивши свою душу власну у крови..?
Як покровителька моя, Свята Іванна,
Оберігаю Голову Хрестителя в душі,
Щоб навіть думка не торкалася погана,
До Його пам'яті в життєвій метушні…
Знов відсікаєм голову Предтечі
До Святості зневагою й Святинь...
Не варто в серці допускати порожнечі,
Хоч й не приймали постриг монахинь…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
10.09.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2021
автор: Lilafea