Куди ж мені, Отче, подітись від Тво́їх дітей,
Що з ранку-світанку вже ходять, блукають і шастають?
Ні в ліс, ні у гори – ніде-бо від них не сховатись,
Куди не поткнися – до тебе вже хтось тут бував...
А сонце усміхнене світить усім однако́во...
Коли ж я порину в глибини безмежні Твої?
...Сидять, чимчикують, зітхають, балакають, крекчуть...
У світі, здається, надмі́́р розплодилось людей...
2021-08-27
[i]А куди подітися від нас планеті??!......[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2021
автор: Анно Доміні