Бери трембіту, сповіщай про зиму.
Із полонин вернулись чабани.
І перші клуби запашного диму
у небо линуть в пошуках весни.
Та де там. Марно. Зранку хуртовина.
Завія віє, замітає світ.
Негода в’їлась у Карпати клином,
гуляє сніг поміж смереки віт.
І вітровій лякає Верховину,
куди немає ні стежок, ні сош...
В таку буремну, штормову годину
стає чорнішим Чорний Черемош.
09.09.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2021
автор: Микола Соболь