Поетична засуха

Поезії  змілішали  рядки.
Зневірююсь  в  прочитаному  слові.
Навіщо  автор  додає  полови
в  засмоктані  й  обшарпані  думки́?

Недобре  збіги  зміями  сичать.
У  розмірах  сім  п’ятниць  і  неділя…
Втрачаючи  і  віру,  і  надію
вдихаю  літер  смородливий  чад.

Віршованої  хочеться  краси
пронизаної  променем  любові:
до  читача,  до  автора,  до  мови
й  словесної  напитися  роси.
13.04.21р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2021
автор: Микола Соболь