Чому, чому ти поспішаєш в осінь?
Ще квітнуть ружі... Сонях на межі.
І позіхають гарбузи на возі.
Медово та бентежно на душі.
Ще павутина дзвінко так сміється.
Ледачий пес ще груші стереже.
Любові ще вино ігристе в серці.
Мене злякався? Зляканий, авжеж!
Не бійся. Ні, я горя не приношу -
Наповнена я світлом - подивись!
Усім несу все добре і хороше.
І навзаєм - мені лиш усміхнись!
І у дерев аж кров ураз застигла.
Дверима грюкнув - скрипнуло аж скло.
І у мені щось згасло, змерзло, стихло.
Я думала - людина. Ти - це зло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2021
автор: Валентина Голубівська