Блукає
капілярами озон.
Лоскоче губи золота ожина,
як жінка, що приходить у твій сон,
з пекучими
зеленими очима.
Пересипає
сонячний кришталь.
Перебирає кольорові скельця.
Ти не журися нею, то печаль
тече по лезу
й виїдає серце.
… і проростає
найсолодший лід.
… і дикий звір в лісах твоїх голосить.
…за тим, мабуть, і плакати не слід,
що має
остаточний статус - осінь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2021
автор: гостя