В Чорнім морі сяють зорі.
Дзвонарі високії.
Я пройду понад водою
У нічному спокої.
Але музика зорі
Лине в тиш ранкову...
Так о враннішній порі
Я зустріла мову...
- Не впізнала, де була,
як же постаріла..
- Я з полону утекла,
Я не впала, мила!
- Хочеш, я допоможу,
Хочеш, я сховаю?
- Допомоги не прошу,
Крила розгортаю!
- Набери ще трошки сил,
В час цей можуть вбити!
- Задля того пару крил
Маю, щоб злетіти!
І коли у картах "пас",
Не спішить тікати!
Вже давно прийшов нам час
З неї приклад брати!
Горда, сильна і моя!
Справжня і казкова...
Сяє вряннішня зоря,
Як палає мова!
Місяць, наш нічний казкар,
Світить, та не гріє.
А зоря і поміж хмар
Теплить в серце мрію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2021
автор: Елліна