Чому ревнувала? Бо вклала багато себе.
Бажала примножитись, вилитись в пісню прекрасну.
А ти еліксиром тим хлюпав з потреби і без.
Багатим і щедрим був. Добре, спинилася вчасно.
Тепер маю втіху – збираю піщинки ідей.
Для кожної мушлю знайду, нехай перли дозріють.
Смакую дотичні світи у обличчях людей.
Якісь віддзеркалять без похибки душу гониму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2021
автор: Пісаренчиха