А ти люби - люби немов в останнє,
Ці неповторні сині небеса,
Пташиний злет, мандрівку в чудеса
І слово вічне, світле, раннє, раннє -
Люби! Прошу! Ці, Божі, чудеса...
Люби цей світ, люби у нім блаженство,
Люби життя, так світле та чудне,
На перекір незгодам... все мине,
У задуми впусти людське шаленство...
Люби цей світ! Прошу тебе! Люби...
В нім запали словесні смолоскипи,
Піддайся чарам музики й струни,
Згубись, хай так, бо лиш... бо лиш вони,
Заманюють тебе у вічні битви,
Де зліт пісенний в чисті небеса...
Люби цей світ! Прошу тебе! Люби!..
Не дай зомліти слову й смолоскипу,
Хай пісня, в ній життя, хай вічні битви -
Люби! Прошу! Ці Божі чудеса...
Люби! Немов живеш в останнє...
Якщо є такі чудові люди, такі таланти - завше буде Україна.
Рівне, 14-15 серпня перший Фестиваль авторської пісні та співаної поезії «Словоспів».
Розум, думка, слово, пісня, талант, спілкування, щирість, добро - все злилося в одному слові- СЛОВОСПІВ.
Мої щирі вітання організаторам, учасникам - а це українські барди, суддям, гостям та взагалі усій рівненщині - ви неповторні. Все, що я почула та побачила, залишиться тільки чудовим спогадом. Я беру тепло ваших сердець у далеку Іспанію. Добра вам та щастя, успіхів, досягнень, перемог.
З повагою, ваша поетка - Леся Утриско Воробець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2021
автор: Леся Утриско