Я бажала відключитись від світу,
Забути про все навкруги.
І я бігла назустріч літу,
Казала собі: «навіки».
Та коли в білих навушниках
Зупинилась повільна музика,
Осінь мій час вкоротила,
Забравши усе, що я берегла.
Я забула що мала й леліла,
Й хоч розпач затьмарив життя
Я не зупинилась і бігла,
Із літом, під сонцем, в світа.
Хоч на ногах тепер ледве тримаюсь,
Й відлітають останні птахи,
Ні краплі я не ввагаюсь,
Летітиму з літом віки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2021
автор: Анна Стейша