Любов безсовісно зашорює мій світ.
Є я, коханий, інше – реквізит.
У декораціях, мов тіні –люди.
Хтось душу оголив, хтось інший – груди,
Та все даремно, бо дивлюсь – не бачу.
Приречено вирішую задачі,-
Життя підсовує. Злюсь, що пусті,
І знов ниряю в дим своїх світів,
Де чадію від радості кохання.
А згас вогонь, очунялась в тумані
І роздивилася: світ в Бога дивний,-
Якісь пригоди скрізь, якісь події…
Тю, дивний висновок прийшов з тиради:
Проблема і пригода за стандартом
Одне і те ж. Відсутня в них різниця.
Суть в тому: на подію як дивиться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2021
автор: Пісаренчиха