Малюк поїсти за для втіхи
поліз у глечик по горіхи.
Просунув руку, жменю взяв,
але рукою там застряв.
Назад рука не вилізає,
бо жменю він не розтискає.
Рукою він і так і сяк –
не витягти її ніяк…
Хтось поряд каже бідоласі:
– «Малюче, надто ти вже ласий,
горіхів трохи відпусти,
тоді дістанеш руку ти.»
І ще промовив перехожий:
– «Не мрій про те, чого не можеш.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2021
автор: Анатолій Костенюк