Озброївшись ножем складальним,
Зібравши в купу сподівання,
Запасся планом геніальним,
Та й рушив в ліс на полювання.
Але не те коли вбивають
Заради м'яса чи потіхи,
Зайшов до лісу, й затихаю.
Бо полювання буде тихим.
Є час подумати, збагнути,
Знайти всі пазли в голові,
З обличчя павука смахнути,
Послухати пташок пісні.
Ну, що за хоббі без трофею?!
Заб'ю грибами повен кошик!
Немов гуляю по бродвею
І тринькаю нажиті гроші.
Наситившись уже до втоми,
Мов переміг, якесь змагання
Піду у напрямку додому,
Таке от в мене полювання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2021
автор: RomaSolo