Як підкрадаються світанки,
Нічна розвіюється мла —
Тобі готую я сніданки
Із найсмачнішої вівсянки,
У перших променях тепла.
Ми розмовляємо очима,
І посміхаються вуста…
Відчутна осінь за дверима
Чаклує, хоч іще незрима,
На листі клена, золота.
Ми ділимо з тобою простір,
Ласуєм затишком удвох —
Аж до хвилюючої млості…
І усвідомлюєм, що гості...
Господар справжній — тільки Бог. 16/09/21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2021
автор: Lana P.