Поема
Єдиносущному з Отцем Слову
і Всеблагословенній Богородиці Марії
з хвилюванням і любов’ю
присвячується
Гой ти, голубе! — клюєш
легший спориш
і бере тебе
мова
мова легша, без слів,
і це мова любові —
і як чую , мова Духа Святого —
і ти легшаєш лиш...
Легшайте, кияне, —
не злітають важкі;
бо як в Бозі є лет
то ти легшаєш лиш
клюєш ранок раніш —
клюєш легше — і в Бозі злетиш
і як з Божої бачиш руки —
що ніхто не подінеться —
раніш радісний —
ти і радісний — й радо легшаєш лиш
і летиш —
ви всі в Божій руці
притирайтеся ви —
притирайтеся всі!
з українських як і з російських
боків
бо я з Духом із юних мистців
чи не з юних стільців
притирайтеся всі!
бо з хребтів я — в Красі!
бо я город!
і я з горніх — як з гірних —
із Духом хребтів
і я впору:
притирайтесь в Красі!
бо я город
і більше за город
бо я в Бога — і на крилах
і вгору!
і вгору!
бо я з Божіїх ніг — оближу
всенькість
і — порох!
то і хочу я головою не в гордість
корти
корти і корти — ну їй-богу ж,
попьорхнутиє чи поперхнуті,
де ви з мене — таку тертку?
знайдете?
я все знизу —
а Бог все зверху
і рухається така
збоку
тертка!
Гори і Бог, й ще зубатий я,
зубата в Богородичнім океані
найвихованіша моя колія-течія! —
то може скажіте мені ви щось зверху?
2
Куди ви, хмари, претесь?
Ви ж як мене
під Богом побачите —
зразу об’єднаєтесь
я вибачаюсь —
і не помітивши того
й цього —
притретесь!
Звідки ж це ви, хмари, — як
не від серця страстей всіх —
беретесь?
Може до Бога
вас ще не припре —
а мене припре,
і тоді я очима витріщусь
а який в Духа рефрен?
Ой ти, голубе, клюєш
легший спориш
і легко в травах гориш...
що бере
мова Неба
безслівна мова —
мова любові...
Куди ти подінешся! —
як Бог піднімає
то ти легшаєш...
і ось ця стежка є
і кинеш ти погляд теж на стежки
то чим нижче —
города збільшуються
то чим вище — города зменшуються
і все для вишніх
притирайтеся
притирайтеся
ви ще не знаєте
як і що попереду
для всіх вершиться
а стиснувши зуби і злоблячись —
не співається!..
хто встигне?
хто здогадається?
найвирішальніше у Христі
бо навіть Дух — Христовий
бо Він від Отця —
в Христі
бо і янголи скажуть
спільні усім
зуби розтиснуться
відпадають щелепи
хто бачить себе
як такого — що усвідомивсь
у Божій Красі
в Любові Божій
і все і всі
усвідомлюється в Божій Красі
3
Жінка-в-Сонці! сліпучіш за блискавку
нас підносить — й не спиш! —
і все в легших травах гориш!!
Ой ти, голубе, клюєш
легший спориш
і легко в травах гориш...
що бере
мова Неба
безслівна мова —
мова любові...
17.09.2021,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович