Чи німці уб’ють? Чи «свої» розстріляють?
В атаку піднявся і йди!
Душа знайде прихисток за небокраєм…
Але ж воювали – діди.
Здається ми про́кляті, швидше – прокля́ті,
молю тебе, пам’яте, зринь!
Парад був у Бресті у тридцять дев’ятім,
а вже в сороковім – Катинь…
Ви підло стріляли у спину штрафбату,
в Дніпрі потопили хохлів…
На крові невинних справляється свято
і не прихиливши голів.
Але забувати ніколи не треба,
що зло переродиться в зло.
Якби не зростили совєти Ереба* –
можливо б війни не було.
24.04.21р.
*Ереб – бог вічної темряви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2021
автор: Микола Соболь