стидалася реготу вітру знесилена ніч_
вдивлялася звіром голодним на пасіки сірі_
збирала строкате сміття кособоких узбіч,
мовчала розрідженим шумом в пустому ефірі_
>
молилися чорним екранам одутлі мерці_
нещадний ліхтар над веб-камерним оком знущався_
сльоза малювала гачок на запалій щоці,
нічийні сліди замітали примари ікласті_
>
сумнівна присутність з’їдала інфляції рим,
крило кажана накривало розхристане місто_
шкребла гострим пазуром зморшки нової кори
загорнута в мотлох ошкірена тінь падолисту_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2021
автор: Ки Ба 1