І знову дощ…

Між  небом  і  землею  давні  чвари,
Блукають  світом  привиди  і  тіні
Клубочаться  над  головою  хмари
І  на  душі  ізнову  дощ  осінній
Немає  спокою  в  живій  природі
І  серце  неспокійно  б'ється  в  грудях
Замало  одягатись  по  погоді:
Не  передбачиш  усього,  що  буде...
А  так  хотілося  б  хоч  трішки  знати,
Що  станеться  в  житті  усе  як  треба.
І  не  просити,  і  не  вимагати...
І  бути  поряд  завжди  біля  тебе...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2021
автор: AKM