Зазвичай я танцюю під рвану мелодію вітру.
Зазвичай я танцюю під струнну закоханість сонця.
Попроси, затанцюю приватно в твоєму ритмі
Нескінченність осіннього смутку твоїх емоцій.
Вічне небо зливається ніжно у спраглу землю.
Дощ лоскотить вікно. Розсипається у листовинні.
В моїх рухах розтанув, згубився, пірнув в безсмертя.
Я танцюю життя і танцює життя в моїй глині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2021
автор: Пісаренчиха