Грушо, моя грушо, розказати мушу,
Як колись малою любувавсь тобою.
І квітла ти пишно, бо було затишно
Поруч зі мною...Прикривав листвою,
Оберігав, як міг, від грози і бурі
У важку годину, дні сумні, похмурі…
На мої турботи - навіть не зважала,
Своєю красою інших чарувала.
Пролетіли роки - шрами лиш глибокі
Від того кохання… Надія остання
Зігріває душу…
Розказати мушу, як тебе кохаю.
Без тебе єдина, як жити – не знаю…
Коло тебе, мила, життя пролетіло,
А було в нім всього... білим, бач – зробило…
Стою біля тебе один самотою,
Хоч поруч росли ми -
Не разом з тобою…
В.Ф. - 27.08.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2021
автор: Веселенька Дачниця