Горта історія сторінку за сторінкою…
Вони частіш безрадісні, сумні.
Та не біда, що в світ прийшла я жінкою,
Жінок не густо й зараз на війні.
У світ прийшла я жінкою і матір’ю ,
Таку, бач, роль відвів мені Творець.
Я – українка, не дочка Суматри* я,
За власну долю і дитя борець.
І хоча інша місія жіноча,
Та ноша є і для мого плеча:
Для України щастя-долі хочу
І мрію мирні ранки зустрічать.
Були ж у наших землях амазонки,
Що вміли волю й гідність боронить,
Їх тіні видні ще на горизонті,
До зброї кличуть і мене вони,
Аби позбутись ворога на Сході
І волю врятувати для дітей,
Бо війни виграють лиш ті народи,
Де кожен проти ворога іде.
18.09.2021.
* – найбільший острів у Індонезії, де головну роль у суспільному житті виконують жінки.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2021
автор: Ганна Верес