Як готовий до відчаю темряви, втрати, зради,
Свій неспокій загорнеш у саван із падолисту.
Зовні порух чужих не затьмарить безмірну радість.
Не зрівняє з землею стерильність люто-ігриста.
Як готовий, з вікна не впадеш в провалля неба.
Всяку чашу піднесену питимеш, як причастя.
Не відцідиш жахів, не збудуєш з ніщо халепи.
Тихим кроком ідеш стежиною. Сам собі щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2021
автор: Пісаренчиха