Запитаю в поля , де росте тополя,
Запитаю в річки , де мріє верба ...
Ой чого тернова в України доля ?...
Ой чому невтішна у неї судьба?...
До калини в лузі серцем пригорнуся,
Піднесу до сонця кетяги й гілля.
Я за Україну Богу помолюся,
Бо стогне від болю зранена земля.
Хрести і могили рідну землю вкрили,
Гинуть наші хлопці на Сході в боях
Материнські душі чаєчками квилять...
Рясно вмитий кров'ю наш до Волі шлях.
Освіти нам , Боже , дорогу тернову,
Дай нам сили вийти із пекла війни,
Щоби ми у мирі всі зажили знову
Й живими вернулись Герої- сини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925890
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2021
автор: Калинонька