Рудоволоса знову тліє Осінь…
Плаксива надто, не привітна і сумна,
Оділа душу в почуття холодно-босі,
Щоб в серці болем обірвалася струна...
Рудоволосу Осінь ми чекали,
Благословення щоб укутала плащем,
Мов поїзди спустошені й вокзали,
Чекають нових пасажирів під дощем…
Руда, потворна, злобно-підла ворожея,
Дощем надії всі розбивши об асфальт,
Мелодія, немов, Вольфганга-Амадея,
Соната Моцарта, що не пізнала шпальт…
Рудоволоса стукається Осінь…
Приймаєм серцем, хоч не чепурна,
Розвієм сум в мелодій безголоссі,
Для щастя вип’єм Осінь цю до дна..!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
24.09.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926046
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: Lilafea