Ще непомітна та межа
Де літо зміниться на осінь.
Та і тобі ще не пора
Заглянуть пенсії у очі.
Не поспішай у світ пенсійний,
Не так багато там принад.
Йдемо туди недобровільно,
Бо то вже старості парад.
Ярлик приклеють вік похилий,
Будуть і гроші та не ті,
Наче ще дужий і при силі
Та все ж казатимуть старий.
А так мій друже предпенсійний,
Лови хвилини цінуй дні,
Доступним будь як твій мобільний.
Нехай добро живе в душі.
Одне бажаю:"Будь здоровим",
Більше ідей,торбинку мрій,
Не треба слави і хоромів,
Будь сильним наче буревій.
Куму Валерію Карпенко присвячую.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: Не Тарас